Сьогодні відмічається день Волонтера. Для України, це дуже важливо, на цих людях тримається наша країна. Студентка спеціальності соціальна педагогіка, Вікторія Дмитренко виришили провести дослідження, щоб проаналізувати специфіку волонтерської діяльності студентських груп коледжу в умовах військового часу, визначити ступінь зацікавленості студентства у волонтерській діяльності, проаналізувати мотивацію студентів у занятті волонтерською діяльністю, розробити рекомендації.
Для дослідження було використане анонімне онлайн-анкетування, у якому взяло участь 111 студентів ЕПФК ЗНУ віком від 14 до 18 років. 93 учасника (83,8%) жіночої статі та 18 (16,2%) – чоловічої. З яких 92 (82,9%) проживають в Україні, а 19 (17,1%) – за кордоном. З яких лише 14 осіб (12,6%) волонтери.
Опитування показало, що 51,4% (56 учасників) респондентів не
брали участь у волонтерській діяльності. З тих, що надають волонтерську допомогу, 10 (9%) респондентів займались цим як до, так і після повномасштабного вторгнення. Для 38 учасників долучилися до волонтерського руху після початку бойовіх дій.
Найбільш популярним напрямом волонтерської діяльності серед молоді є збір коштів та благодійні пожертви волонтерським організаціям і фондам. Друге місце займає надання гуманітарної допомоги, третє – ековолонтерство.
Студентство більше всього допомагає військовим (39,6%), ВПО та біженцям (27%) та безпритульним тваринам (17,1%).
Хотіла б звернути увагу, на декілька аспектів. Більшості респондентів (53,2%) подобається займатися волонтерство.
Мотивацією, з відповідей опитуваних, для них слугує:
– відчуття причетності до боротьби;
– вдячність людей, котрим вони надають допомогу;
– позитивні емоції під час надання допомоги;
– відчуття єдності з оточуючими їх людьми;
– набуття нового досвіду;
– розвиток резильєнтності;
– зацікавленість до самого процесу.
Але , 4,5% респондентів не отримують задоволення від волонтерської діяльності через такі причини як:
– нестача фітбека;
– агресивна реакція благоотримувачів;
– новини про крадіжки гуманітарної допомоги;
– знецінення допомоги.
Дуже цікаве, що студенти які не займаються волонтерством вказували на наступні причини
– нестача часу (18%);
– нестача сил (21,6%);
– немає можливості (36,9%)
– нестача особистісних навичок, вмінь та знань (21,6%);
– волонтерів зараз вистачає (9%).
Після проведенного дослідження потрібно розуміти, що як у волонтерів, так і у їх клієнтів значно підвищився рівень стресу, тому немає нічого дивного в тому, що обидві групи стали більш емоційними та не завжди можуть контролювати свій гнів. Тому особливо важливо вчити волонтерів, котрі працюють з людьми вживу, як правильно відповідати на агресію, пояснювати, що всі ці негативні емоції викликані ситуацією, а тому не мають жодного відношення до них.
Особливо важливо звернути увагу на те, що близько чверті респондентів вважають, що в них немає навичок, котрі вони могли б застосувати у волонтерській діяльності. Щоб зменшити кількість таких випадків необхідно проводити більше просвітницьких заходів, на яких такі ж студенти, але з волонтерським досвідом, могли більш детально та правдиво розповісти про вимоги, сфери та напрями волонтерської діяльності, крім благодійних внесків. Також важливо в освітньо – професійну програму обовязково ввести курс “Волонтерство”.
Викладачи і студенти, освітньої програми соціальна педагогіка вітають волонтерів , особливо студентів- волонтерів зі святом ! І бажають всім нам Великої Перемоги!
Тарасова Катерина